Автома́тика (грец. αύτόματος — самодіючий) — галузь науки і техніки, яка розробляє технічні засоби і методи для здійснення технологічних процесів без безпосередньої участі людини.

Автома́тика — сукупність механізмів, приладів, що діють автоматично.

Нині автоматизація широко застосовується в різних галузях народного господарства (у промисловостізв'язку, на транспорті, в комунальному господарстві тощо), а також у військовій справі.

В ряді галузей промислового виробництва створюються повністю автоматизовані цехи і заводи, наприклад автоматизовані бетонні заводи, автоматизовані млинихлібозаводи тощо. Втіленням ідей автоматизації у машинобудуванні є автоматичний завод по виготовленню деталей машин.

Задачами автоматизації виробництва є автоматичний контроль (включаючи автоматичну сигналізацію і автоматичний захист устаткування), автоматичне регулювання (дивись Автомати) і автоматичне керування. Ці задачі вирішуються шляхом створення систем автоматизації як інформаційно об'єднаної сукупності програмованих пристроїв автоматизованого та автоматичного контролю, регулювання та керування. Системи автоматизації будуються на основі пристроїв промислової автоматики.

Викладач: Цап О.В.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є основи архітектури ЕОМ та мікропроцесорів, апаратної та програмної частини мікропроцесорів, загальні принципи будування та організації ЕОМ та обчислювальних систем.

        Курс «Основи електроприводу» призначений для підготовки фахівців, які будуть займатися експлуатацією електроустановок та електрообладнання, в ньому багато уваги приділено властивостям і енергетичним характеристикам електроприводів як споживачів електроенергії та питанням її раціонального використання.

         Охоплено основи електроприводу та питання керування автоматизованими електроприводами. Розглянуті механічні та електромеханічні властивості електродвигунів постійного і змінного струму, регулювання координат електропривода, динаміку, перехідні процеси і енергетику при перехідних процесах, розрахунок потужності електродвигунів, апарати керування і захисту, системи керування електроприводами, вибір електроприводів в цілому.

Курс призначений для фахівців, які займаються питаннями надійності виробів та систем, оволодіння ними математичними алгоритмами розрахунку надійності, а також вміти застосувати способи та методи їх підвищення, допоможе майбутнім фахівцям в організації якісного вихідного контролю продукції в умовах виробництва. Також розглядаються питання визначення кількісних характеристик надійності невідновлюваних і відновлюваних виробів, а також складних систем з різними видами резервування. Використання методів розроблених у теорії імовірностей і математичній статистиці дозволяє підійти з єдиних позицій до опису випадкових подій і процесів виникнення відмов виробів і розраховувати імовірність їх безвідмовної роботи за час експлуатації.

Базовою для курсу «Надійність електроприводів» є дисципліни: «Розрахунок надійності електроприводів».


В курсі «Системи керування електроприводами» вивчаються приклади промислових систем електроприводів, розглядаються методи і розрахунків і налагодження. Він є одним із курсів, що завершують підготовку фахівців за електротехнічним напрямком і будується з урахуванням одержаних студентами знань з електротехнічних машин і апаратам, промислової електроніки, елементами автоматизованого електроприводу і теорії електроприводу. Методичною основою курсу є теорія автоматичного керування. СКЕП є одним з курсів, що набули найбільш динамічного розвитку. Його потреби зумовили появу в навчальних планах спеціальності таких дисциплін, як: «Теорія автоматичного керування», «Елементи автоматизованого електроприводу», «Мікропроцесорні засоби і системи керування електроприводами».


Курс «Налагодження електроустаткування» подає виробничо-практичні матеріали і призначений для підготовки ремонтного електротехнічного персоналу, підвищенню кваліфікації в плані якісного виконання робіт з обслуговування, ремонту та налагодження електроустаткування відповідно до вимого нормативних документів ПТЕЕС, ПУЕ.  

Також вивчаються відомості про електротехнічні прилади і вимірюванням, принципи налагодження електротехнічних машин, трансформаторів та інших елементів і пристроїв електротехнічного призначення, викладено правила охорони праці при виконанні випробувально-налагоджувальних робіт відповідно до діючих стандартів та нормативних документів.


Внаслідок розвитку електротехніки наприкінці ХІХ сторіччя виникли передумови для використання в системах передачі інформації і перетворення електричного струму малоінерційних електровакуумних приладів. Так було запо-чатковано новий напрямок науки і техніки, який отримав згодом назву електроніка за видом основного носія електричних зарядів. На основі електровакуумних приладів були створені і розвинуті радіо- і телеапаратура, перші цифрові обчислювальні машини, різного роду вторинні джерела електропостачання як для названих систем, так і для технологічного використання.

Таким чином, електроніка і мікропроцесорна техніка, з одного боку, є самостійною, широко розвинутою галуззю науки і техніки, а з іншого боку, розрахунки та аналіз роботи електронних і мікропроцесорних пристроїв та систем базуються на законах і поняттях електротехніки, в першу чергу, теорії електричних кіл.


Навіщо вивчати економіку? Питання звичайно дивне і в чомусь риторичне, але задають його собі багато хто. Особливо ті люди, чия діяльність побічно пов’язана з економікою чи ті, хто тільки її став вивчати. Фахівці в цій галузі задають собі інші питання, більш конкретні і по суті. Отже, все ж навіщо вона потрібна?


Для того щоб відповісти на це питання потрібно для початку визначитися з самим терміном економіка і з його різними інтерпретаціями, оскільки це поняття досить ємне і неоднозначне. 

Економіка це наука про господарську діяльність товариства в матеріально-виробничої і нематеріальній сфері в сукупності з економічними відносинами, 

що складаються на стадіях виробництва, розподілу, обміну та споживання, яка спрямована на задоволення необмежених потреб людини при обмежених ресурсах. Тобто це наука, як і всяка інша зі своєю методологією, інструментами, аксіоматичної і доказової базами. 

Першою причиною вивчення економіки є те, 
що вона має справу з проблемами, які безпосередньо стосуються кожного з нас. У процесі життя доводиться відповідати на велику кількість питань і вирішувати багато проблем.


Скільки у мене залишиться зарплати після сплати всіх податків і внесків? Під який кредит краще взяти автомобіль і квартиру і взагалі чи варто його брати? Як інфляція в країні вплинула на мою купівельну спроможність? Які види ремонтних робіт потрібно провести в домі? Як ці роботи оплачуються?
Скільки я повинен заробляти, щоб відкласти грошей на навчання своїм дітям? І багато-багато подібного





        Більшість наукових експериментів і спостережень передбачають проведення різноманітних вимірювань. Вимірювання — це процес, суть якого полягає у визначенні кількісних значень тих чи інших властивостей, сторін досліджуваного об'єкта або явища за допомогою спеціальних технічних пристроїв. Величезне значення вимірювань для науки відзначали багато відомих учених. Наприклад, Д. І. Менделєєв підкреслював, що "наука починається з того моменту, коли починають вимірювати". А відомий англійський фізик В. Томсон (Кельвін) указував на те, що "кожна річ відома лише настільки, наскільки її можна виміряти". Важливою стороною процесу вимірювання є методика його проведення. Вона являє собою сукупність прийомів, що ґрунтуються на певних принципах і засобах вимірювання. Під принципами вимірювання в даному випадку розуміють якісь явища, що лежать в основі вимірювань (наприклад, вимірювання температури з використанням термоелектричного ефекту).

        Результат вимірювання має вигляд певного числа одиниць вимірювання. Одиниця вимірювання — це еталон, з яким порівнюється характеристика об'єкта або явища, що вимірюється (еталону присвоюється числове значення "1"). Існує багато одиниць вимірювання, що відповідає великій кількості об'єктів, явищ, їхніх властивостей, характеристик, зв'язків, які доводиться вимірювати в процесі наукового пізнання. При цьому одиниці вимірювання поділяються на основні, які є базисними при побудові системи одиниць, і похідні, що виводяться з інших одиниць на основі якихось математичних співвідношень.